Circles — перша платформа жіночого кіно у Великій Британії

У контексті політизованого культурного клімату кінця 1970-х років у Великій Британії з’явилася унікальна організація — Circles. Це була перша у країні дистриб’юторська структура, яка повністю зосередилася на розповсюдженні фільмів і відеоробіт, створених жінками-художницями. Завдяки їй у творчому просторі набув нового значення голос режисерок, які порушували теми гендеру, політики та естетичних експериментів. Далі на london-trend.

Історія заснування та розвитку Circles

Феміністична кіномережа Circles розпочала свою діяльність у 1979 році у Лондоні. Вона постала завдяки зусиллям представниць London Filmmaker’s Co-op, а саме Фелісіті Спарроу, Ліс Роудс, Джо Девіс та Анабель Ніколсон. Перші збори спільноти відбувалися безпосередньо у квартирі першої з перерахованих. Там об’єдналися жінки, які не лише просували сучасних режисерок, а й відкривали та популяризували творчість забутих піонерок кіно.

Добір фільмів у мережі Circles відбувався у межах відкритого переглядового комітету, який складався з представниць найрізноманітніших жіночих груп. У 1987 році такий підхід призвів до важливого зсуву: на перший план вийшли фільми чорношкірих режисерок. Як зауважила учасниця мережі Джун Дживанні, була створена спеціальна програма короткометражного кіно «Black Women and Invisibility», покликана подолати ігнорування кольорових жінок у британському кінопросторі.

Мережа Circles організовувала невеликі спеціалізовані покази винятково для жінок у кінотеатрі Four Corners у Бетнал-Грін, Лондон. Крім того, вона активно співпрацювала з іншими феміністичними організаціями у всій країні. На заходи запрошували режисерок, щоб вони могли розповісти про свої роботи, поділитися досвідом та надихнути інших. Фінансова модель спільноти також була особливою. Як зазначала Керолайн Мерц, вона прагнула повернути кінематографісткам якомога більший дохід від прокату їхніх фільмів. Організація відмовлялася знижувати ціни на оренду, оскільки вважала це формою субсидії, яка могла б знецінити працю авторок, багато з яких працювали без оплати.

Окрім активного розповсюдження сучасного жіночого кінематографа, мережа Circles відігравала ключову роль у відновленні забутих імен режисерок, що були викреслені або ігноровані традиційною історією кіно. Особливу увагу вона приділяла дослідженню постатей таких піонерок, як Аліс Гі-Бланше, Жермен Дюлак та Майя Дерен. Спільнота не лише вивчала їхню творчість, а й купувала копії раніше недоступних фільмів, забезпечуючи цим їхню доступність для нових аудиторій та включення в актуальний кінодискурс.

Поруч із Circles у Лондоні діяла ще одна впливова дистриб’юторська феміністична ініціатива — Cinema of Women. Проте ці дві організації мали різні підходи та фокуси. Cinema of Women переважно розповсюджувала фільми, присвячені конкретним соціальним кампаніям, гендерним проблемам і політичній активності, тоді як Circles зосереджувалася на художніх фільмах, які нерідко охоплювали перформативні практики та експериментальне кіно.

Починаючи з 1990-х років, інвестування у жіночі ініціативи у сфері культури почало скорочуватися. У 1992 році мережа Circles втратила частину фінансового підтримання з боку Британського інституту кіно, що змусило організацію переглянути свою стратегію. Це стало поштовхом до об’єднання з Cinema of Women, яка на той час також шукала нових шляхів для розвитку. У результаті злиття народилася Cinenova — нова дистриб’юторська структура, що поєднала досвід, архіви та політичні пріоритети обох організацій.

Визнання та значення діяльності Circles

Мережа Circles не лише відкрила нові можливості для показу жіночого кіно, а й запропонувала альтернативну модель кіновиробництва й розповсюдження, що базувалася на принципах консенсусу, підтримання та рівності. На момент завершення своєї роботи її каталог охоплював понад 200 фільмів, які представляли майже століття жіночого кіновиробництва. Спадщина спільноти була продовжена у межах Cinenova, яка вже поширила понад 500 стрічок різних жанрів та форматів — від експериментального та художнього кіно до освітніх та документальних проєктів. Каталог організації охоплює теми гендеру, раси, сексуальності, постколоніального досвіду й деколоніального спротиву, зберігаючи дух інклюзії та соціального критичного мислення.