Янек Шефер — британський звуковий художник, композитор та винахідник, відомий своїми експериментами на межі ембієнту, польових записів та електроакустичних інновацій. Він перетворив вінілові платівки та програвачі на інструменти для створення неповторних музичних світів, отримавши визнання у міжнародному артсередовищі. Так, ім’я саундартиста давно посіло місце серед символів інновацій у світі експериментального звуку. Далі на london-trend.
Ранні роки та мистецький шлях Янека Шефера
Янек Шефер народився у 1970 році у Лондоні у польсько-канадській родині. Його перші експерименти зі звуком почалися ще у дитинстві, коли він створював власні колажі з різних аудіофрагментів. Новий етап творчого розвитку хлопця розпочався у стінах Королівського коледжу мистецтв (RCA), де він вивчав архітектуру під наставництвом легендарного дизайнера Бена Келлі. Саме тоді народився його перший відомий проєкт — звукова композиція Recorded Delivery. Для цього експерименту юний митець записав процес запуску та зупинки диктофона з голосовою активацією, який подорожував поштою протягом ночі. Робота стала частиною виставки Self Storage, яку відзначили критики Time Out.
Після отримання щорічної премії RCA за найкраще портфоліо Янек Шефер у 1997 році винайшов унікальний «трифонічний» програвач. Цей інструмент надавав змогу створювати музику з відпрацьованих вінілових платівок, відкриваючи простір для безмежних звукових маніпуляцій. Його робота поєднувала випадково знайдені шуми, електронні текстури та акустичні елементи, формуючи емоційні аудіоландшафти, які, за словами митця, «заселяють архітектуру уявного ока». Зрештою, програвач занесли до Книги рекордів Гіннеса як «найуніверсальніший у світі».
Того ж року Янек Шефер випустив свій перший альбом «His Masters Voices» з реверсним відтворенням, започаткувавши власний лейбл audiOh! Recordings. У 2000 році він презентував студійний дебют «Above Buildings» на лейблі Fat Cat, за що отримав визнання серед шанувальників експериментальної музики та потрапив у коло таких відомих артистів, як Fennesz та Oval. У 2004 році побачив світ ще один експериментальний проєкт — LP Skate, який перетворився на аудіовізуальну інсталяцію. Ця робота принесла митцю престижну Award of Distinction на Ars Electronica Festival в Австрії.
У 1999 році Ян Шефер знову довів, що його підхід до звуку виходить далеко за межі традиційних. Для синглу «Wow» на лейблі Diskono він розробив новаторську техніку різання вінілу під назвою Shifted Centre Vinyl. Суть методу полягала у зміщенні спіральної доріжки з центру платівки до її краю, завдяки чому тонарм програвача рухався з боку у бік, створюючи виразні коливання та непередбачувані ритмічні візерунки. Так, сам програвач ставав активним учасником музичної композиції, а процес відтворення перетворювався на живу імпровізацію.
Отримавши премію Пола Гамліна у 2008 році, Янек Шефер започаткував проєкт Lucky Dip Disco — дискотеку та відкрите музичне середовище для людей будь-якого віку. За його ідеєю, відвідувачі переглядають коробку зі старими 7-дюймовими платівками та обирають ті, що викликають особисті спогади. Вже наступного року творчість митця здобула масштабне визнання у культурному просторі Великої Британії. У 2009 році галерея Bluecoat у Ліверпулі організувала велику ретроспективу, що поширилася на п’ять виставкових залів.
Визнання та значення експериментальної музики Янека Шефера
Янек Шефер посідає важливе місце серед сучасних саундартистів, чия творчість поєднує ембієнт, польові записи та соціальні коментарі. Відомий як винахідник інноваційних програвачів і технік відтворення вінілу, він відкрив нові способи взаємодії зі звуком, перетворюючи механіку та випадковість у ключові елементи композиції. Чоловік випустив орієнтовно 40 альбомів, серед яких особливе місце посідають «What Light There Is Tells Us Nothing», «Hidden Name», «Phoenix & Phaedra Holding Patterns», «In the Last Hour» та «Glitter in My Tears». Його визнання також підтверджується співпрацею з впливовими музикантами, зокрема з Charlemagne Palestine, Філіпом Джеком та Робертом Гемпсоном.
