Розвиток світського вокального та інструментального мистецтв у Великій Британії розпочався у далекому 14 столітті. Важливу роль у професійному вихованні творчої молоді держави згодом відіграла Королівська музична академія – лондонська консерваторія. Як основоположник вищої музичної освіти у державі, вона продовжує об’єднувати митців з усього світу. Далі на london-trend.
Історія заснування та розвитку Королівської музичної академії
Історія Королівської музичної академії розпочалася у 1822 році у Лондоні. Заручившись підтримкою Ніколя Бокса та Артура Веллслі, 11-й граф Вестморленд Джон Фейн став засновником першої британської консерваторії. Завдяки фінансовій та ідейній допомозі провідних державних діячів вона змогла стати на шлях успішного виховання нових талантів. У 1830 році діяльність Королівської музичної академії була схвалена та відзначена грамотою короля Великої Британії та Ганноверу Георга IV.
Перебуваючи в очікуванні закриття у 1866 році, навчальний заклад послугував натхненням для подальшого заснування Королівського коледжу музики. Проте тимчасово втрачена висока репутація була відновлена після приходу до влади ради директорів Вільяма Стерндейла Беннета. Як одна з найвидатніших фігур у британській музиці того часу, він зміг покласти край фінансовим та соціальним невдачам консерваторії.
Протягом тривалого часу діяльність навчального закладу здійснювалася у невідповідній для здобуття освіти будівлі на вулиці Тентерден, Ганноверська площа. Усе змінилося у 1911 році, коли британський архітектор Ернест Джордж спроєктував нове спеціалізоване приміщення на Мерілебон-роуд на місці колишнього дитячого будинку. Королівська музична академія отримала змогу виховувати студентів в елітній просторій установі, збудованій за 51 тисячу фунтів стерлінгів.
У 1968 році під патронатом королеви Єлизавети II було відкрито нову бібліотеку при консерваторії. Її літературна колекція згодом збагатилася 160 тисячами ексклюзивних видань, стародрукованих, рукописних та архівних матеріалів. Після придбання додаткових споруд у 1976 році межі навчального закладу були значно розширені. До його складу увійшли аудиторії, оперний театр, студії звукозапису та електронної музики, концертні та офісні приміщення. У 1991 році у ньому було запроваджено інноваційний ступінь BMus, який дозволив студентам опановувати повністю акредитовану програму перформансу.
У 1999 році Королівська музична академія набула статусу першої британської консерваторії, яка стала повноправним коледжем Лондонського університету. Обійнявши посаду президентки навчального закладу, герцогиня Глостерська очолила його чергову розбудову з додаванням Йоркських воріт, нового музею та навчальних кімнат.
Студенти мають змогу вивчати понад 20 дисциплін на допрофесійному, бакалаврському та післядипломному рівнях. Юні митці проходять кваліфікаційну підготовку за професійними курсами інструментальної гри, диригування, композиції, джазу, музичного театру, історичної вистави та оперного мистецтва.
Centre for Accessible Environments
Значення професійного виховання Королівської музичної академії
Королівська музична академія відіграє важливу роль у розвитку професійного творчого становлення державних та іноземних студентів. Її двері відчинені для юних талантів з понад 50 країн світу, серед яких найбільш видатними випускниками вважаються Генрі Голл, Елтон Джон, Енні Леннокс, Вільям Крофт, Малкольм Арнольд, Артур Салліван та інші. За свої успіхи вони можуть бути нагороджені Премією Королівської музичної академії Баха, Премією Гілберта Бетджеманна та іншими відзнаками.
