Звукові ландшафти Марка Вана Хоена — це простори, де переплітаються спогади, мрії та технології. Його творчість розпочалася у підлітковому віці під впливом авангардних композиторів та електронних новаторів. У сучасному контексті вона залишається яскравим прикладом того, як музика може бути водночас інтелектуальною та емоційно пронизливою. Далі на london-trend.
Ранні роки та мистецький шлях Марка Вана Хоена
Марк Ван Хоен народився 26 вересня 1966 року у Кройдоні, Лондон. Сам він вважає, що переломний момент у його творчому становленні відбувся у віці 12-13 років. Для хлопця поштовхом стало прослуховування авангардної композиції Карлгайнца Штокгаузена «Kontakte» на уроці музики, а також знайомство з новою хвилею британської електроніки. Пізніше вплив на нього справили такі ікони сцени, як Гері Ньюман, Браян Іно, Cabaret Voltaire, The Human League, та Kraftwerk.
Вже у 1980 році Марк Ван Хоен почав робити власні записи, експериментуючи з радіо, магнітофонами, касетами та будь-якими електронними пристроями, що могли створювати шум. Перший синтезатор з’явився у молодого саундартиста приблизно у 1982 році. Його захоплювала не лише музика, а й самі тембри — багато з них нагадували звуки металургійних заводів неподалік його дому у дитинстві у Бірмінгемі.
У 1993 році Марк Ван Хоен підписав контракт з бельгійським лейблом R&S Records. Перші релізи під псевдонімом Locust були сповнені аналогових синтезаторів і магнітофонної теплоти. 1994 рік саундартист провів у творчому середовищі, мешкаючи з Дарреном Сеймуром (Seefeel) та Нілом Галстедом (Slowdive), а з 1995 року облаштував студію у відомому комплексі Fortress у Східному Лондоні. Тоді ж він ділив житло з іншим сценічним партнером — артистом лейблу 4AD Вінні Міллером.
Наприкінці 1990-х років творчий шлях Марка Вана Хоена зробив черговий поворот. Його проєкт Locust почав зміщувати акцент у бік вокальних композицій, а сам він вперше став випускати релізи під власним ім’ям. Саундартист поєднував глибинний, «океанічний» дрон з мелодійною поплірикою, використовуючи технології не лише як інструмент, а як справжній каталізатор емоцій. Проте 1999 рік став для нього роком змін і викликів. Оскільки лейбл R&S Records було продано корпорації Sony, чоловік разом з іншими артистами залишив каталог. Додатковим ударом стало закриття студійного комплексу Fortress, що багато років слугував його творчим центром.
Через понад десятиліття, у 2013 році, Марк Ван Хоен повернувся до спільної роботи з Нілом Галстедом, створивши гурт Black Hearted Brother. Їхній дебютний альбом «Stars Are Our Home» став своєрідним маніфестом космічної психоделії. Того ж року сесія для радіостанції WFMU підштовхнула саундартиста та його колегу Луїса Шермана до відродження Locust. Результатом став альбом «You’ll Be Safe Foreve» (2013) — повернення до експериментальної електроніки з атмосферними ландшафтами звуку.
Незабаром до нових колаборацій Марка Вана Хоена належали участь у Children of the Stones, ще один альбом «Black Hearted Brother», а також реліз «After the Rain» під ім’ям Locust, що закріпив відродження цього проєкту. 2015 рік став ретроспективним і водночас продуктивним: касетна збірка «The Worcester Tapes, 1983-1987» на лейблі Tapeworm відкрила його ранні експерименти. Крім того, сольний альбом «Nightvision» на Saint Marie показав його актуальне звучання — зріле та глибоке, але все так само емоційно насичене.
Визнання та значення експериментальної музики Марка Вана Хоена
Творча діяльність Марка Вана Хоена охоплює кілька десятиліть і низку проєктів, зокрема сольні роботи під власним ім’ям, атмосферно-індустріальний Locust і співзаснування інноваційного гурту Seefeel. Випускаючись на впливових лейблах R&S Records, Apollo та Editions Mego, він створив альбоми, що стали еталонними для шанувальників експериментальної електроніки. Насамперед йдеться про «The Warmth Inside You», «The Revenant Diary» та «A Perfect Blind». Його музика виходить за межі жанрових класифікацій, органічно поєднуючи елементи трип-хопу, ембієнту, техно, абстрактної та експериментальної музики.
