У місті Лондон театр вважають серцем культури, бо на його сценах формувалися шедеври. Вони змінювали світ і не втрачали актуальності навіть через сторіччя. Якщо згадувати англійський театр, то на думку відразу приходять п’єси Вільяма Шекспіра. Мало хто знає, що його творчість пов’язана з театральною трупою “The Lord Chamberlain’s Men”. Ця трупа є найвпливовішою в історії й демонструвала не тільки відомі постановки, а й сучасний формат театру. Історія трупи є своєрідною розповіддю про талант, звершення, боротьбу у період, коли театр був не просто розвагою, а ризикованою роботою. Далі на london-trend.
Історія заснування
Рання історія трупи досить складна. Керівником “The Lord Chamberlain’s Men” з 1590 року був Генрі Кері, перший барон Гансдона, який був на посаді лорда-камергера (високопосадовець двору Єлизавети I). Через 2 роки театри позачиняли через чуму. Вже пізніше їх відкрили у 1594 році після великої реорганізації та об’єднання театральних труп. У ті часи театральні трупи повинні були мати свого покровителя, бо на виступи він допомагав отримувати ліцензії або ж захищав від різних утисків. Без захисту акторів могли заарештувати як бродяг, а не працівників сцени. Генрі Кері дуже любив мистецтво і став на сторону акторів, таких як Вільям Кемп, Річард Брідж і Вільям Шекспір. Після відкриття у Лондоні “The Theatre” у 1576 році, публіка чекала нових п’єс, тому робота театралів була потрібною.
Після смерті першого керівника у 1596 році трупа перейшла до його сина Джорджа Кері, другого лорда Гансдона. Записи королівського двору показують, що “The Lord Chamberlain’s Men” були найпопулярнішою театральною трупою своєї епохи. Їх суперниками була трупа “Admiral’s Men”. З літа 1594 року по березень 1603 року “The Lord Chamberlain’s Men” безперервно грали у Лондоні. Восени 1597 року вони робили турне по провінції, а на період чуми подорожували.
Золотий вік трупи
У 1594 році “The Lord Chamberlain’s Men” зосереджувалися у “Newington Butts”, потім у готелі “Cross Keys Inn” у самому місті. Пізніше вони зупинилися у Шордічі та виступали для різної аудиторії. Вони демонстрували комедії, трагедії, драми багато з яких писав Шекспір, який пізніше був не лише актором, а й співвласником трупи. Ставили його найвідоміші п’єси “Ромео і Джульєтта”, “Гамлет”, “Макбет” та інші.
У 1599 році трупа переїхала у театр “Глобус” (“Globe Theatre”), який побудували Річард і Катберт Бербедж на березі Темзи на захід від Лондонського мосту. Переїзд до нового театру став важливим моментом, бо амфітеатр просто неба вміщував до 3000 глядачів, які могли насолоджуватися найкращими постановками. Прибуток ділили власники й члени трупи, вкладалися в костюми, декорації. Головним драматургом був Шекспір, проте також ставили твори Томаса Деккера, Бена Джонсона. Зіркою сцени був Річард Бербедж, який грав великі ролі короля Ліра, Гамлета, Макбета. Також на сцені виступав Шекспір, але головні ролі не брав, хоча існує припущення, що він зіграв привида батька Гамлета. Вільям Кемп, комік, зачаровував публіку жартами й танцями. Трупу часто запрошували виступати при дворі королеви Єлизавети I, а це додавало престижу й популярності.
Популярні виступи й спадщина
Коли правити почав Яків I, у 1603 році, трупа стала найпопулярнішою й отримала нову назву “The King’s Men”. Актори часто виступали при дворі й отримували за свої виступи щедрі гонорари. У 1608 році вони купили “Blackfriars Theatre”, який був закритим театром і там можна було показувати п’єси взимку. Туди приходили розважатися глядачі, які мали гроші, через це театр отримував фінанси.
“The Lord Chamberlain’s Men” припинила існування, коли померли всі її керівники. Шекспір помер у 1616 році, Річард Бербедж — у 1619 році. Найдовше прожив член первинної групи Джон Гемінг, який помер у 1630 році. Сама ж трупа припинила існування, коли розпочалася громадянська війна в Англії у 1642 році. Тоді театри зачинили до реставрації.
Однак спадщина театру не померла разом з діячами. П’єси Шекспіра, які створювали для трупи, стали основними у світовій літературі. Сам “Глобус” після пожежі відтворили у 1997 році й він є справжнім пам’ятником тієї епохи. Сучасні театральні кампанії, такі як “Royal Shakespeare Company” надихаються історією “The Lord Chamberlain’s Men”. Їхній підхід до взаємодії між драматургом і акторами вплинув на розвиток театру, а п’єси ставлять по всьому світу. Не померла й сама ідея “The Lord Chamberlain’s Men”, адже у 1993 році з’явилась нова трупа з такою назвою. Вони повторюють постановки Шекспіра в історичному стилі.
Отже, “The Lord Chamberlain’s Men” — це не просто історія про відому трупу та її діяльність. Це робота справжніх професіоналів того часу, яка змінила уявлення про сцену та театральне мистецтво в цілому. Завдяки Шекспіру, Бербеджу та їх колегам люди отримали спадщину, яка надихає покоління. Туристам, що відвідують Лондон, варто обов’язково зайти до театру “Глобус” чи подивитися “Гамлет”, щоб відчути дух акторів, які колись дуже давно демонстрували власний талант на сцені. Така відданість професії, любов до творчості попри всі проблеми дійсно змінює світ на краще.
Використані джерела:
- https://www.britannica.com/biography/William-Shakespeare/Career-in-the-theatre
- https://www.britannica.com/topic/Lord-Chamberlains-Men
- https://nosweatshakespeare.com/resources/life/lord-chamberlains-men-kings-men/
- https://www.thestageshoreditch.com/news/history-and-heritage/from-hooligans-to-heroes-the-history-of-the-lord-chamberlains-men
